Процес ліквідації підприємства

Особливості процесу ліквідації підприємства

Трапляється, що юридичні особи, які займаються підприємництвом, через певні причини змушені припинити свою діяльність. Сьогодні юридична наука подає узагальнене визначення ліквідації підприємства. У результаті цього процесу діяльність юридичної особи припиняється. Існують певні нормативні акти, які покликані врегулювати процедуру ліквідації підприємства (ЦКУ, ГКУ, закон України «Про господарські товариства» тощо).

Процес ліквідації підприємства доволі складний і тривалий. Під час такої процедури задіяні практично всі органи, які пов’язані з цим видом діяльності. Щоб відносно швидко та правильно пройти всі процеси по припиненню діяльності підприємства, необхідно досконало оперувати потрібною інформацією та дотримуватись всіх, передбачених законодавством України алгоритму дій.

Не кожному до снаги правильно організувати ліквідацію підприємства. Адже в процесі можуть виникнути різноманітні проблеми та неточності, які можуть затягнути ліквідаційну процедуру на довший час. Тому ідеальний варіант – скористатися послугами професіоналів. Звернувшись в компанію А.Т. Консалтинг, ви отримаєте кваліфіковану юридичну консультацію щодо заснування, функціонування та ліквідації підприємства.

Хто приймає рішення щодо ліквідації підприємства

Ліквідація є одним з різновидів припинення діяльності юридичної особи. Тут немає місця для правонаступництва, підприємство повністю припиняє свої обов’язки і права. Процес ліквідації підприємства складається з різних етапів, першим з яких є прийняття рішення щодо ліквідації. Розвиток цього процесу залежить від того, через що сталося припинення роботи. Юридична особа піддається ліквідації за таких причин:

  • Внаслідок самостійного рішення власника підприємства. При цьому необхідно скласти протокол рішення загальних зборів співзасновників. Але, якщо підприємство виступає засновником (учасником) господарського товариства, то воно не піддається ліквідації як юридична особа. Щоб припинити свою діяльність через ліквідацію, таке підприємство повинно вийти з господарських організацій.
  • Органами виконавчої влади (наприклад, судом). Це примусовий порядок ліквідації підприємства. Даний процес супроводжується визнанням державної реєстрації юридичної особи недійсною. Такий тип припинення діяльності підприємства методом ліквідації може відбуватись, наприклад, через помилки, які здійснювалися при реєстрації такої особи.
  • Рішення щодо ліквідації підприємства може бути обумовлене законодавством України. Наприклад, ТзОВ повинно внести рішення про ліквідацію через зменшення вартості чистих активів (менше за мінімальний розмір статутного капіталу, який визначено законом).

Правила ліквідації окремих видів підприємств чітко прописані в  законодавстві, яке керує діяльністю цих юридичних осіб. Наприклад:

  1. Визнання підприємства банкрутом (банкрутство). Правила ліквідації описані в ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
  2. Ліквідація банківських установ передбачена Законом “Про банки і банківську діяльність”.

Якщо учасники підприємства, суд або інші державні органи прийняли рішення про ліквідацію підприємства, то вони невідкладно повинні повідомити (у письмовому вигляді) про таке рішення орган, який відповідає за державну реєстрацію. Далі потрібно туди передати низку документів. Потім вищезгаданий орган вносить рішення про припинення діяльності юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відомості цього реєстру є відкритими. Таким чином, кредитори зможуть дізнатись про плани юридичної особи припинити діяльність підприємства.

Нюанси, які стосуються прийняття рішення про припинення діяльності підприємств різних форм організації:

  1. Приватне підприємство. Рішення приймається власником. Воно оформляється розпорядженням, наказом або рішенням по підприємству.
  2. Повне та командне товариство. Рішення приймається зборами усіх учасників такого товариства (за їх загальною згодою). Воно засвідчується протоколом зборів учасників.
  3. Товариство з додатковою і обмеженою відповідальністю. Рішення, яке стосується ліквідації підприємства, приймається зборами членів товариства, затверджується протоколом цих зборів. Воно приймається більшістю учасників зборів, якщо на них не було осіб, які мають понад шістдесят відсотків голосів сукупно.
  4. Акціонерне товариство. Таке рішення затверджується протоколом на загальних зборах акціонерів. Воно приймається більшістю голосів (не менше три четверті) учасників, якщо були присутні особи, які мають у розпорядженні не менше шістдесяти відсотків голосів.

Рішення щодо призначення ліквідаційної комісії, а також щодо затвердження ліквідаційного балансу приймається таким же чином. Що стосується філій (відокремлених підроздів, які не є юридичними особами), то вони також ліквідуються внаслідок рішення відповідного органу управління підприємства, уповноваженого на це статутом. Проте може відбутись примусова ліквідація філій (при визнанні юридичної особи банкрутом тощо).

Другий етап ліквідації підприємства: призначення спеціальної комісії

Після прийняття рішення про ліквідацію підприємства відповідними органами, для того щоб позбавити його статусу юридичної особи, потрібно здійснити наступний етап ліквідаційного процесу – призначити комісію, яка займатиметься ліквідацією. Вона створюється органом чи особою, яка прийняла рішення про ліквідацію підприємства. Це може бути навіть орган управління підприємства, яке перебуває в процесі припинення своєї діяльності. У складі може бути одна людина, або кілька чоловік. Якщо відбувається «самоліквідація», то комісія з ліквідації створюється власником підприємства або уповноваженою особою. В межах їх робочих обов’язків і здійснюватиметься таке припинення діяльності підприємства. Цю процедуру може виконувати і одна фізична особа. Зазвичай так відбувається на невеликих підприємствах. Слід наголосити, що у разі ліквідації у добровільному порядку склад ліквідаційної комісії не регламентовано. В такому випадку найчастіше до цієї групи входять:

  1. Керівник підприємства (голова комісії з ліквідації).
  2. Головний бухгалтер.
  3. Інші працівники.
  4. За потреби можуть включатись представники аудиторських компаній тощо.

Якщо у статутному фонді підприємства є державна частка, то до складу комісії з ліквідації повинен входити представник власника державного майна відповідного органу. Дуже зручно, якщо кількість представників такої комісії є непарною. Адже так легше приймати рішення та підраховувати голоси.

У день, коли призначається спеціальна комісія з ліквідації, вона набуває повноважень, які стосуються управління усіма справами юридичної особи. Проте деякі повноваження залишаються за учасниками (до них можна віднести і затвердження ліквідаційного балансу). Підприємство в період ліквідації не позбувається статусу юридичної особи. Проте сама ліквідаційна комісія не здобуває такого статусу, вона виступає в суді та здійснює інші дії від імені юридичної особи, набуваючи для неї обов’язки і права. При оформленні операцій підприємства використовуються реквізити останнього у всіх документах.

Якщо комісія прийняла рішення про закриття підприємства шляхом ліквідації, то власник повинен визначити термін, у який буде відбуватись передача комісії документації підприємства (бухгалтерської тощо), штампів, печаток та матеріальних цінностей. Якщо ліквідацію проводитиме орган управління юридичної особи, то передавати вищевказані активи та документи немає сенсу. Орган, в обов’язки якого входить прийняття рішення про ліквідацію підприємства, встановлює терміни та порядок цієї процедури, визначає строк (не менше 2-х місяців) для задоволення відповідних претензій кредиторів.

Робота комісії з ліквідації підприємства: розміщення оголошення в пресі

Ліквідаційна комісія має опублікувати в ЗМІ спеціальне оголошення про припинення юридичної особи. В повідомленні зазначаються терміни та порядок претензій, заявлених кредиторами. Оголошення такого характеру повинно бути розміщене в друкованому спеціальному засобі масової інформації («Вісник державної реєстрації»). Повідомлення про ліквідацію підприємства повинно містити наступну інформацію про юридичну особу:

  1. Назва.
  2. Місцезнаходження.
  3. Ідентифікаційний код.
  4. Підстава ліквідації підприємства (перетворення, злиття, ліквідація, приєднання або поділ).
  5. Дані про комісію з припинення та дату її призначення.
  6. Відомості про дату та місце внесення запису, який стосується прийняття рішення щодо ліквідації підприємства.
  7. Прядок та термін, протягом якого кредитори можуть заявити свої вимоги до підприємства, яке ліквідується.

Винятково для господарських товариств встановлюється термін (три дні з моменту призначення), протягом якого розміщається інформація про ліквідацію підприємства в ЗМІ.

Ліквідація підприємства: інвентаризація

Під час ліквідації підприємства потрібно обов’язково організувати інвентаризацію. Це описано в підпункті «ж» третього пункту Інструкції по інвентаризації грошових коштів, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, документів та розрахунків. Проте конкретну дату проведення інвентаризації не можна визначити з інформації, поданої в цих документах. Інвентаризація за логікою повинна проводитись в день прийняття рішення, яке стосується ліквідації підприємства. Перед тим, як приступити до складання проміжного ліквідаційного балансу і потрібно проводити інвентаризацію. Це певна послідовність дій, які направлені документально підтвердити наявність, оцінку та стан зобов’язань і майна підприємства. Інвентаризація проводиться згідно з Інструкцією по інвентаризації. При цьому вона охоплює всі зобов’язання і активи підприємства (інвентаризація нематеріальних активів, основних засобів, грошових коштів, розрахунків, документів і товарно-матеріальних цінностей). Результати інвентаризації відображаються у податковому та бухгалтерському обліку у звичайному порядку. Варто звернути особливу увагу на такі моменти: списання заборгованостей, які мають строк позовної давності, що минув; відображення в обліку нестач та надлишків.

Ліквідація підприємства: як оцінити майно юридичної особи?

Комісія з ліквідації складає ліквідаційний проміжний баланс після закінчення терміну, який виділено для пред’явлення вимог кредиторами. В ньому є інформація про склад майна підприємства, перелік вимог від кредиторів та результати їх розгляду.

Під час оцінки майна підприємства слід враховувати те, що принцип безперервності бухгалтерського обліку перестає «працювати». Таким чином, в особливому порядку проводиться оцінка зобов’язань та активів підприємства, яке ліквідується. Оцінка майна під час ліквідації господарських товариств із державною часткою майна та комунальних підприємств має проводитися спеціальними оцінювачами, суб’єктами оцінної діяльності. Якщо ліквідується юридична особа іншої форми господарювання та власності (ФОП тощо), то також можна скористатись послугами спеціального оцінювача, проте це не обов’язкова умова при ліквідації підприємства.

Майнові претензії кредиторів зазвичай задовольняються з майна підприємства, якого може і не вистачити. Тому встановлюється черговість виплати кредиторам  грошових сум (ст 112 ЦКУ):

  • Першочергово задовольняються вимоги, які стосуються відшкодування шкоди, яка спричинена каліцтвом, ушкодженням здоров’я або навіть смертю, а також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою тощо.
  • Задовольняються вимоги робітників, що стосуються трудових відносин, вимоги авторів, пов’язані з оплатою за використання його творчої чи інтелектуальної діяльності.
  • Далі задовольняються вимоги, які стосуються зборів та податків тощо.

В окремих чергах вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, яка належить окремому кредиторові в черзі. Якщо кредитор заявив про свої вимоги після строку, призначеного для їх пред’явлення, то він отримує певну частку з майна підприємства, яке залишилось після виконання вимог, поданих іншими кредиторами вчасно. Вимоги вважаються погашеними, якщо кредитор не звернувся вчасно з позовом до суду, їх не визнала комісія з ліквідації підприємства або суд відмовив у їх задоволенні.

Порядок припинення трудових договорів при ліквідації підприємства

Для найманих працівників існує процедура припинення трудових договорів (строкового – до закінчення терміну його дії та укладеного – на невизначений термін). Підставою для цього є прийняття рішення про ліквідацію підприємства. При цьому можуть бути звільнені і тимчасово непрацездатні працівники. Оформлені правильно трудові книжки (у графі причина звільнення – «Звільнений у зв’язку з ліквідацією підприємства…»), а також копії наказів про звільнення слід видати працівникам у день їхнього звільнення. В цьому випадку щоб розірвати трудовий договір, не потрібна згода профспілки. Проте працівників слід повідомити за два місяці до звільнення. У якості підтвердження такого повідомлення потрібно персонал ознайомити з наказом під розпис.

Є такі категорії працівників, які після ліквідації підприємства потребують працевлаштування в обов’язковому порядку. До них відносяться жінки, які мають дітей  віком до трьох років, самотні матері (якщо вони мають дитину-інваліда або дитину, яка не досягла чотирнадцятиліття), а також вагітні жінки. Середня заробітна плата зберігається за особами з цієї категорії під час працевлаштування. Це слугує своєрідною мотивацією для працедавця, який ліквідує підприємство. Усім працівникам виплачується вихідна допомога у разі звільнення в наслідок ліквідації. Ця сума має бути не меншою за середньомісячний заробіток.

Остання стадія процесу ліквідації підприємства

Останнім етапом ліквідації є запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, який вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Після закінчення передбаченої законом процедури ліквідації голова комісії або ним уповноважена особа має надіслати державному реєстратору низку документів, регламентованих законодавством. Підписи членів та голови комісії з ліквідації повинні бути підтверджені нотаріально. Затверджується ліквідаційний баланс органом, який прийняв рішення про ліквідацію, або засновниками юридичної особи. Після здійснення всіх вищеописаних заходів підприємство можна вважати таким, що не має статусу юридичної особи.